Я залишу тишу, в коридорі.
Там де наші сліди.
Не залишу лиш твої долоні.
Вони в мої встигли врости.
Я програю, знаю, все рівно.
Ти не хочеш далі йти.
Розтинаєш шум авіаліній.
Та від себе не втекти.
Ти кажеш облиш.
Мене ти облиш.
Як же зумію я.
О, як же зумію я.
Прошу - обійми.
Мене обійми.
Усе ще твоя, я...
Заховаєш зброю, бьють набої.
Я вустами їх ловлю.
Я на полі бою, голий воїн.
Та я все іще люблю.
Більш не вірю, чуєш, гірше звіра.
Прагнеш крові без жалю.
Безпорадне сердце, овдовіле.
Та я все іще люблю.
Ти кажеш облиш.
Мене ти облиш.
Як же зумію я.
О, як же зумію я.
Прошу - обійми.
Мене обійми.
Усе ще твоя, я...
|
Я оставлю тишину в коридоре,
Там где наши следы.
Не оставлю лишь твои ладони,
Они в мои успели врасти
Знаю, что проиграю, все равно.
Ты не хочешь идти дальше.
Рассекаешь шум авиалиний,
Так от себя ведь не убежишь
Ты говоришь: "Оставь,
Оставь меня"
Да как же сумею я ?
О, как же сумею я?!
Прошу---обними
Меня обними.
Все ещё твоя- я...
Спрячешь оружие, бьют патроны
Я губами их ловлю.
Я на поле боя безоружный воин
Да я все ещё люблю
Больше не верю, слышишь, хуже зверя.
Жаждешь крови беспощадно,
Беспомощное сердце, овдовело,
Но я все ещё люблю
Ты говоришь: "Оставь,
Оставь меня"
Да как же сумею я ?
О, как же сумею я?!
Прошу---обними
Меня обними.
Все ещё твоя- я...
|